Інклюзивне навчання – це система освітніх послуг, що базується на принципі основного права на освіту та права навчатися за місцем проживання, забезпечує право дітей на рівний доступ до якісної освіти.
Нормативно – правові акти, що регулюють питання інклюзивного навчання.
1. Закон України «Про освіту» (ст.37);
2. Закон України «Про дошкільну освіту» (ст.33)
3. «Про загальну середню освіту» (ст.21)
4. «Про охорону дитинства» (ст. 19)
5. «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (ст. 4,22)
6. Концепція розвитку інклюзивної освіти, затверджена у жовтня 2010 року.
7. Постанова Кабміну «Порядок організації інклюзивного навчання» згідно цієї Постанови: керівник навчального закладу несе відповідальність за організацію, стан та якість інклюзивного навчання.
8. Лист Міносвіти і науки, молоді та спорту України № 1/9-384 від 18.05.2012р. «Про організацію інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах».
9. (Лист МОН молодьспорт № 1/9-529 від 26.07.2012р.)
(Із листа МІН освіти «Про організацію інклюзивного навчання та про психологічний супровід). Рішення про створення спеціальних класів для інклюзивного навчання приймається за погодженням з відділом освіти.
Директор закладу видає свій наказ про створення класів з інклюзивною формою навчання, про призначення асистентів вчителів. Зараховуються до таких класів діти згідно рішення обласної ПМПК.
Порядок організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти
(Із Постанови Кабміну № 872 від 15.08.2011р.).
Робочий навчальний план складений на основі типових навчальних планів з урахуванням індивідуальних особливостей дітей з особливими потребами.
Розробляється індивідуальний навчальний план з урахуванням висновків ПМПК.
Розклад уроків з урахуванням динаміки працездатності особливих дітей з дотриманням санітарно – гігієнічних вимог.
Особливість освітнього процесу – корекційна спрямованість. Відповідно до висновку ПМПК та згодою батьків розробляється індивідуальна навчальна програма, яка затверджується керівником закладу.
Асистент вчителя бере участь у у розробленні та виконанні індивідуальних навчальних планів та програм.
Оцінювання здійснюється згідно з критеріями оцінювання та обсягом матеріалу, визначеним індивідуальною навчальною програмою. Воно повинно бути стимулюючим.
Діти з особливими потребами залучаються до позакласної та позашкільної роботи, відповідно до їх інтересів, нахилів, здібностей та стану здоров’я.
Передумовою у забезпеченні навчання дитини з особливими потребами є індивідуалізація світнього процессу.
Мета індивідуального планування:
- розроблення комплексної програми розвитку дитини, яка допоможе пристосувати середовище до потреб дитини;
- надання додаткових послуг та форм підтримки;
- організація спостереження за динамікою розвитку учня.
Індивідуальна программа розвитку розробляється группою фахівців (заступник директора, вчителі, ассистент вчителя, психолог, логопед, вчитель – дефектолог) із обов'язковим залученням батьків. Розробляється на 1 рік. Двічі на рік переглядається і коригується.
Для дітей, що мають інтелектуальні порушення, складні порушення зору чи слуху розробляється індивідуальний навчальний план. До нього включені: перелік навчальних предметів та корекційно – розвиткові заняття.
Індивідуальна навчальна программа розробляється на основі типових навчальних программ, у тому числі й спеціальних з відповідною адаптацією.
При складанні індивідуальної програми слід враховувати відповідність вимог навчальної програми та методів з потенційними можливостями дитини. Важливою є оцінка динаміки розвитку дитини, збирання відомостей про її успіхи.
Якщо в класі навчається 2 дитини однієї позології, для кожної дитини розробляється та частина індивідуальної програми, що стосується її відмінностей та потреб.
Про організацію психологічного і соціального супроводу в умовах інклюзивного навчання
Завдання психолого педагогічного супроводу:
а) актуалізація особистісного потенціалу розвитку дитини;
б) формування позитивних міжособистісних стосунків учнів з порушенням психофізичного розвитку та їх ровесників;
в) консультування батьків щодо особливостей розвитку, спілкування, навчання, соціальної адаптації.
Психолого – педагогічний супровід здійснюють практичні психологи та соціальні педагоги.
Слід звернути особливу увагу на психологічний супровід всіх учасників навчально – виховного процессу в умовах інклюзивного навчання. Психолог формує всіх учасників навчально – виховного процессу (учнів, батьків, вчителів, адміністрації) до взаємодії з дитиною з особливими освітніми потребами. Психологічна готовність формується через проведення тренінгів,лекріїв, семінарів, консиліумів, виступів. Ні в якому разі не допускати дискримінації цих дітей.
Корекційна робота має бути спрямована на розвиток всіх видів сприймання, особливо зорового і слухового.
Порядок організації інклюзивного навчання . Алгоритм дії директорів шкіл, де упроваджується інклюзивне навчання
1. Письмова заява батьків;
2. Висновок обласної ПМПК;
3. Подання керівника ЗНЗ до відділу освіти щодо погодження організації інклюзивного навчання;
4. Наказ відділу освіти «Про організацію інклюзивного навчання у школах району»;
5. Наказ керівника ЗНЗ про створення классу з інклюзивною формою навчання
Умови ефективності навчально – виховного процессу
- Створення позитивної атмосфери;
- Командний підхід;
- Індивідуалізація навчального процессу;
- Ефективне залучення членів родини;
- Адаптація та модифікація навчальних планів та программ;
- Підготовка педагогів
Роль учителя у роботі інклюзивного классу
Вчитель загальноосвітнього классу – ключ до успішної інклюзії учнів з особливими потребами. Учитель несе відповідальність за успіхи, досягнення і невдачі своїх учнів.
Робота в інклюзивному класі вимагає не тільки знань і досвіду, а щей терпіння і любові, щоб дитина була залучена до усіх заходів у класі, відчула себе потрібною.
Учитель не працює сам на сам, а є членом команди, співпрацює з коллегами, є порадником та партнером у батьків. Зміст, форми та методи роботи в інклюзивному класі мають бути корекційно – спрямованими.
Дитина з особливими потребами має почуватися природно, досягати самостійності, наскільки це можлимо. Дуже важливо створити у класі атмосферу порозуміння та взаємодопомоги між учнями. Адже школа, яка відкриває двері для усіх дає можливість бути обізнаними з тими проблемами, з якими стикаються діти з інвалідністю та їх сім'ї. Ми повинні навчити дітей краще розуміти оточуючий світ, тих, хто відрізняється від нас і без вагань вчасно надавати їм допомогу. Ми всім суспільством повинні прагнути до цього.
